Величезні дракони, які ширяють у небі та вивергають полум’я, століттями захоплювали людей у фантастичних історіях. Але чи могли такі істоти дійсно існувати на Землі? Вчені звернулися до біології, щоб відповісти на це питання, повідомляє Live Science.
Для розуміння, як могло б працювати вогнедихання, необхідно звернутися до хімії. Для підтримки полум’я потрібні три основні компоненти: паливо, окислювач (звичайно, кисень) і джерело тепла для ініціювання горіння.
Метан є одним з можливих кандидатів на роль палива, оскільки його виробляють тварини під час травлення. Якби дракони існували, їхня дієта та травна система мали б бути подібні до коров’ячої, щоб виробляти достатньо метану. Проте, зберігання метану є проблемою — кишківник не витримує високого тиску, необхідного для його зберігання.
Іншим можливим паливом може бути етиловий спирт (етанол). Припустимо, що в кишечнику дракона могли бути ферментовані дріжджі, які виробляли б етанол. Однак зберігання етанолу теж є проблемою, оскільки він швидко проходить через біологічні мембрани.
Найкращим паливом, на думку дослідників, могло б бути щось на основі нафти. Наприклад, птахи глупиші виробляють багате енергією шлункове масло, яким годують своїх пташенят та використовують для захисту від хижаків.
Кисень також відіграє ключову роль у горінні. Але для створення струменя палаючого масла під тиском потрібне щось більше, ніж просто кисень з повітря. Хімічні реакції, подібні до тих, які використовують жуки-бомбардувальники, можуть бути відповіддю. Ці жуки зберігають перекис водню, який під час реакції з ферментами розкладається на воду і кисень, виділяючи при цьому тепло.
Якби дракони використовували подібну реакцію, це могло б створити необхідний тиск для виверження струменя маслянистого палива. Екзотермічна реакція нагріла б масло, зробивши його готовим до займання, а виділений кисень сприяв би горінню.
Вивчення цих процесів допомагає зрозуміти, як могла б виглядати біологія вогнедишних істот, якби вони існували насправді.